*>* Перехоплені листи *<* Пан Бог ліпить папʼє-маше Привіт, дорогесенька! Пиши — не пиши — все одно. Я думала, ти так думаєш. І додумалася до того, що сама почала так думати. Навіщо писання? Що з ним, що без нього — паскудно. Світ розклеюється. Пан Бог ліпить папʼє-маше в прямому ефірі, але «трансляція недоступна в вашому регіоні». Тому ми приречено дивимося шаішні тіктоки аж до повного знесилення й оніміння. Писання до того ж вимагає зусиль. Часу. Простору. Я не маю нічого, а тому маю бути...

*>* Перехоплені листи *<* Читати і бути поруч Привіт, дорогесенька! Думала, нічого не станеться, якщо я сьогодні не напишу тобі листа. А потім впіймала себе на думці, що цілком імовірно таки станеться щось, коли я вже не зможу написати тобі листа. І навіть гірше — ти його ніколи не прочитаєш. У мене немає певності, що ти читаєш мої листи або що вони до тебе потрапляють. Але не надіслати (і не отримати) відповідь — не те саме, що не прочитати взагалі. Я не плекаю ілюзій, але я бережу надію. І...

*>* Перехоплені листи *<* ТАРДІС нашої памʼяті Привіт, дорогесенька! Вернулась з пробіжки, і спішу тобі повідомити — у місті цвітуть липи й жасмин. У колонізованому світі споживання — у нашому світі — «нам стало легше запам’ятовувати й розрізняти бренди, ніж тварин чи рослини», — прочитала я недавно в статті. Автори виводили етимологію терміна «бренд» від таврування худоби або рабів, простежували зв’язок поняття з нацизмом і сучасним капіталізмом. Є над чим замислитися, але зараз не про це. У...