Липи цвітуть


*>* Перехоплені листи *<*

ТАРДІС нашої памʼяті

Привіт, дорогесенька!

Вернулась з пробіжки, і спішу тобі повідомити — у місті цвітуть липи й жасмин.

У колонізованому світі споживання — у нашому світі — «нам стало легше запам’ятовувати й розрізняти бренди, ніж тварин чи рослини», — прочитала я недавно в статті. Автори виводили етимологію терміна «бренд» від таврування худоби або рабів, простежували зв’язок поняття з нацизмом і сучасним капіталізмом. Є над чим замислитися, але зараз не про це.

У колонізованому світі споживання — у нашому світі — я все частіше придивляюся (і принюхуюся) до дерев, кущів і квітів. Напевно, це пов’язано з віком чи генетичною схильністю. Неіронічно переживаю, що за пару років мене можна буде знайти серед людей, які вистоюють черги в ботсаду, тільки щоб сфотографувати якусь більш-менш екзотичну рослинку.

Запахи — це ТАРДІС нашої пам’яті. Сьогодні я приземлилася в містечку, де тато садить мене на ровера, і ми їдемо рвати траву для кроликів, а коли вертаємося — тато виламує пару гілочок липи, щоби було на свято. Це свято — сьогодні.

Куди привела тебе твоя ТАРДІС — і куди ще приведе?

М.


Для перехоплювачів


Хто і навіщо надсилає «Перехоплені листи»?

113 Cherry St #92768, Seattle, WA 98104-2205
Unsubscribe · Preferences

Перехоплені листи

«Востаннє про неї чули у лютому — продала свої барабани й монстери, і поїхала. Має зелені очі, ямочку на правій щоці й рубці після пережитої в ранньому віці операції на серці. Але кого зараз здивуєш шрамами? Усі ці роки я писала до неї листи. Без відповіді». — М.

Read more from Перехоплені листи
A man stands in a sunny, urban environment.

*>* Перехоплені листи *<* Друга шкіра Привіт, дорогесенька! Прокинулася із дуже довгого сну. Сходила в душ, запалила ароматичну паличку, зробила каву. Тепер дивлюся в екран, у голові пусто, і я не знаю, що маю тобі писати. Але мушу щось написати, бо так уже я собі вирішила. У хороші дні я роблю нотатки. У погані дні — не роблю. У погані дні я сплю до обіду — і після обіду — і в снах мені сниться, що я вже прокинулася і живу життя. Але це не так. Я все ще сплю, і коли нарешті прокидаюся, то...

Pretty lilac flowers blooming in soft pink hues.

*>* Перехоплені листи *<* День матері Привіт, дорогесенька! Весна прийде, — повторювала я собі у грудні, січні, лютому, березні. І вона прийшла. За одну ніч дерева вибухнули зеленню, проросла трава, розцвів бузок. У місті пахне так, наче хтось порозливав парфуми, від яких паморочиться в голові й віднімає памʼять. Друга неділя травня. Максимальна температура сьогодні — чотирнадцять градусів. Бабця каже — розпалила грубку. Я подзвонила привітати її з Днем матері. Погана якість звʼязку: картинка...

Delicate pink flowers arranged on a white background.

*>* Перехоплені листи *<* The Nightmare Goes On Привіт, дорогесенька! Я захворіла. Нічого серйозного — нежить і біль у горлі. Годинник кілька днів поспіль фіксує низький рівень HRV і присилає на телефон рекомендації з відпочинку й відновлення. Але все, що я можу, — це лежати й слухати, як знадвору гавкають пси, бавляться діти, проїздять швидкі й літають гелікоптери. — Але ж не шахеди? — Не шахеди. Ти свій рожевий CASIO розбила на Фабриці повидла пʼятнадцять років тому. То був перформанс,...