|
«Востаннє про неї чули у лютому — продала свої барабани й монстери, і поїхала. Має зелені очі, ямочку на правій щоці й рубці після пережитої в ранньому віці операції на серці. Але кого зараз здивуєш шрамами? Усі ці роки я писала до неї листи. Без відповіді». — М.
*>* Перехоплені листи *<* Піски Привіт, дорогесенька! Я мала написати тобі раніше. Я мала план — писати тобі що два тижні. Проміжок, який здавався ідеальним: не занадто часто, як щотижня, і не так рідко, як щомісяця — щоби не втомлювати тебе надмірними подробицями свого існування, і водночас щоби цих подробиць назбиралося в міру для листа, який — за задумом — має початок, середину і кінець. Тепер, коли план посипався, посипалася я. Хочу не думати, що було причиною, а що — наслідком. Але...
*>* Перехоплені листи *<* Читати і бути поруч Привіт, дорогесенька! Думала, нічого не станеться, якщо я сьогодні не напишу тобі листа. А потім впіймала себе на думці, що цілком імовірно таки станеться щось, коли я вже не зможу написати тобі листа. І навіть гірше — ти його ніколи не прочитаєш. У мене немає певності, що ти читаєш мої листи або що вони до тебе потрапляють. Але не надіслати (і не отримати) відповідь — не те саме, що не прочитати взагалі. Я не плекаю ілюзій, але я бережу надію. І...
*>* Перехоплені листи *<* ТАРДІС нашої памʼяті Привіт, дорогесенька! Вернулась з пробіжки, і спішу тобі повідомити — у місті цвітуть липи й жасмин. У колонізованому світі споживання — у нашому світі — «нам стало легше запам’ятовувати й розрізняти бренди, ніж тварин чи рослини», — прочитала я недавно в статті. Автори виводили етимологію терміна «бренд» від таврування худоби або рабів, простежували зв’язок поняття з нацизмом і сучасним капіталізмом. Є над чим замислитися, але зараз не про це. У...