Крила Кайроса


*>* Перехоплені листи *<*

The Nightmare Goes On

Привіт, дорогесенька!

Я захворіла. Нічого серйозного — нежить і біль у горлі. Годинник кілька днів поспіль фіксує низький рівень HRV і присилає на телефон рекомендації з відпочинку й відновлення. Але все, що я можу, — це лежати й слухати, як знадвору гавкають пси, бавляться діти, проїздять швидкі й літають гелікоптери.


— Але ж не шахеди?

— Не шахеди.

Ти свій рожевий CASIO розбила на Фабриці повидла пʼятнадцять років тому. То був перформанс, присвячений Кайросу — богу щасливої миті, якого греки уявляли з крилами на ногах і козацьким чубом на голові. Скромне жертвопринесення (чи хабар?) за дрібку удачі, яка буде тебе супроводжувати, поки дихаєш. Поки міста на відстані витягнутої руки стиратимуться на попіл, а люди зникатимуть безвісти, лишаючи в серці глибокі рови. Хто б в таке повірив на Фабриці повидла пʼятнадцять років тому?

The Nightmare Goes On. А я стережу кожен спогад про тебе. Не тому, що боюся забути, а тому, що уявляю майбутнє, в якому конче будеш ти.

Нехай усі боги — смертні й безсмертні — оберігають тебе від небезпек і відчаю.

М.


Для перехоплювачів


Хто і навіщо надсилає «Перехоплені листи»?

113 Cherry St #92768, Seattle, WA 98104-2205
Unsubscribe · Preferences

Перехоплені листи

«Востаннє про неї чули у лютому — продала свої барабани й монстери, і поїхала. Має зелені очі, ямочку на правій щоці й рубці після пережитої в ранньому віці операції на серці. Але кого зараз здивуєш шрамами? Усі ці роки я писала до неї листи. Без відповіді». — М.

Read more from Перехоплені листи
Pretty lilac flowers blooming in soft pink hues.

*>* Перехоплені листи *<* День матері Привіт, дорогесенька! Весна прийде, — повторювала я собі у грудні, січні, лютому, березні. І вона прийшла. За одну ніч дерева вибухнули зеленню, проросла трава, розцвів бузок. У місті пахне так, наче хтось порозливав парфуми, від яких паморочиться в голові й віднімає памʼять. Друга неділя травня. Максимальна температура сьогодні — чотирнадцять градусів. Бабця каже — розпалила грубку. Я подзвонила привітати її з Днем матері. Погана якість звʼязку: картинка...

Delicate flowers with a light shadow on white.

*>* Перехоплені листи *<* Тріщини є у всьому Привіт, дорогесенька! Ти мені снилася цими днями. Від неможливості тебе обійняти, всередині мене наростає клубочок прикрого болю. Ні, не клубочок — клубисько. І щоби його якось розплутати — сідаю писати тобі листа. Минуло більш ніж пів року, як я звільнилася з роботи програмісткою. Коли я мала писати код — мені хотілося писати тексти. Тепер я працюю з текстами, але хочу знову програмувати. Ти б це назвала першим законом Естер Грінвуд. Від депресії...