|
«Востаннє про неї чули у лютому — продала свої барабани й монстери, і поїхала. Має зелені очі, ямочку на правій щоці й рубці після пережитої в ранньому віці операції на серці. Але кого зараз здивуєш шрамами? Усі ці роки я писала до неї листи. Без відповіді». — М.
*>* Перехоплені листи *<* День матері Привіт, дорогесенька! Весна прийде, — повторювала я собі у грудні, січні, лютому, березні. І вона прийшла. За одну ніч дерева вибухнули зеленню, проросла трава, розцвів бузок. У місті пахне так, наче хтось порозливав парфуми, від яких паморочиться в голові й віднімає памʼять. Друга неділя травня. Максимальна температура сьогодні — чотирнадцять градусів. Бабця каже — розпалила грубку. Я подзвонила привітати її з Днем матері. Погана якість звʼязку: картинка...
*>* Перехоплені листи *<* The Nightmare Goes On Привіт, дорогесенька! Я захворіла. Нічого серйозного — нежить і біль у горлі. Годинник кілька днів поспіль фіксує низький рівень HRV і присилає на телефон рекомендації з відпочинку й відновлення. Але все, що я можу, — це лежати й слухати, як знадвору гавкають пси, бавляться діти, проїздять швидкі й літають гелікоптери. — Але ж не шахеди? — Не шахеди. Ти свій рожевий CASIO розбила на Фабриці повидла пʼятнадцять років тому. То був перформанс,...